Вона все сердилась, що він своєю простотою завдавав брехню Теодозі, як вона починала чванитись та вже дуже виславляти Варшаву.
«З настанням вечора, коли були запалені свічі, прийшли суть два співці й почали виславляти подвиги Аттіли.
Кохання, що живе з сумлінням у незгоді, Хоч можна зрозуміть, а виславляти годі.