До війни, за Польщі, в читальні крутилася: вистави, понімаєш, концерти, фестивалі.
Цілий ряд крісел, в якому було його місце, був вже майже зайнятий — хоч до початку вистави було ще декілька хвилин.
А тепер прошу промовити слово Івана Петровича, якому ми вдячні за організацію вистави.
Котляревський несміливо підвівся : — Дякую за добре визнання вистави.
Випадок, що трапився під час вистави «Власть тьмы», та події останніх тижнів не сходили з думки.
— Ми будемо збирати кошти за вистави, через підписні листи.
Одне слово, по закінченню вистави я подався слідом за дамою, запам’ятав її адресу, а наступного ранку послав їй великого листа, в якому вилив свої почуття.
Герої - це образи, які ми створюємо в своїй уяві, ми керуємо їхніми діями, а потім, під завісу Вистави, відпускаємо їх.
Якраз у тому не було нічого дивного: просто герой «вистави перетнув сцену і зайшов' за лаштунки — крони дерев над краєм урвища.
Після вистави я пішов за лаштунки й заговорив з нею.