А могли б уже й скумекати, що саме тоді їм не варто й вистромляти носа.
Нехай спробує кисню і тоді вже напевне не схоче вистромляти свого допитливого носа із відсіку звіринця, звісно, зовсім не тому, що даний ніс у нього просто відсутній.
Від заходу до сходу сонця нікому не дозволялося вистромляти носа на вулицю, і Ян скидалося на місто мерців.
Коли голова сягнула нижче рівня підлоги, він розвів коліна й загальмував, тоді почав вистромляти руки, силкуючись здійняти їх над головою.