До мене, як і перше, долинало вищання блоків, гуркіт ящиків, тільки не так виразно.
Між реями щогл, у надбудовах капітанського містка чулось уривчасте й грізне вищання.
Кам’яниця Палацу юстиції була безлюдна, у вікна монотонно періщив нічний дощ, не чути було сирен і вищання гальм, не стукотіли і не гули ліфти.
Під акомпанемент запаморочливого вищання коробку понесло, як музейний драндулет на химерних вибоях периферійного битого шляху.
Раптом позаду почулося якесь хрипке вищання; здавалося, ніби десь поблизу під землею накручували іржаву гайку.
Почулося вищання, і грюкнули важкі парадні двері.
В холодне безмежжя неслись свист, і виття, і вищання радіошифрів.
Юфімія була відома своєю звичкою заходитися беззвучним сміхом, що переходив у різке вищання, і коли місіс Смолл, сплеснувши руками, вигукнула: «Боже милий !