Минуло різдво, відсвяткували й водохреще, а із столиці ні чутки
Попереду ще купа свят — Різдво, Старий Новий рік, Водохреще.
Минуло кільканадцять днів, і на самісіньке Водохреще зв’язкова «Оксана» принесла в рябенькій ганчірці страшний подарунок.
Мікаель засидівся за читанням паперів аж геть за північ і на Водохреще встав пізно.
А на свята, тобто на Новий рік, на різдво, на Перше травня, на Великдень, на день фізкультурника, на храм, на водохреще і т. д. (Книші не пропускали жодного ні церковного, ні нашого, радянського, свята) вони випивали сімейно, удвох.
— Океан виявився милостивим, хоч і довелося пройти крізь жорстоке водохреще , — відповів Толстиков.
Вода зразу замерзла, бо саме заходило Водохреще і стояли люті морози, через це окопи скоро стали мов крижані.
Зарвійно прогуло на гринджолятах розхристане водохреще; лунко відгорлали весіллями зимові м’ясниці.
Мама ж повернулася лиш на Водохреще і не сама, а з малим Іваном, де вона тільки його взяла, такого гайдамаку …