Ну, я зрозумів, що мій войовничий адмірал тут окопався, і бачу — треба забиратися, поки не пізно.
Його охопив войовничий запал, з грудей йому мало не вирвався бойовий клич.
— Ясно , — одразу втихомирюється і войовничий запал спадає.
Звістку про те, що Наполеон опинився па волі й висів на берег, войовничий *** полк зустрів з неабияким захватом, зрозумілим кожному, хто знає цих сміливців.
Запанував войовничий, нищівний фіно-татарський етнос.
З вершини базальтового бескиду долинув войовничий орлиний клекіт.
Хто хоробрий і войовничий — гине; хто хоробрий і не войовничий — житиме.
Войовничий скит скинув з себе варварське вбрання скотаря-вершника і одягнувся коректно й пристойно, як і годиться кожній людині цивілізованого античного Середземномор’я.
У гербі колишньої Казанської губернії на срібному щиті красувався, наприклад, войовничий на вигляд півень з вогненно-червоними крилами, зміїним хвостом і золотою короною на голові.
Зурова відповідь остудила войовничий запал сина Тура.