Синоніми до слова Вскач

Струмінь вітру доносив запах річкової криги, в ньому жив дух примерзлого болота, долинало шарудіння прив’ялих стеблинок, які пускалися вскач по впалому листю, але над усім цим линуло знеможене, схоже на зітхання порипування гілляки.

Вийшовши до берега Лугані, вони понад водою пустили коні вскач, тоді стали на дорогу, що привела їх сюди, й бігли чи не до других півнів.

Не зійшов з коня, слухняно я помчав до неї вскач.

— смикнув свого воронця Гано, й усі четверо побралися вскач до синьої смуги далекого лісу.

Вони самі бачили, як великий камінь із глухим гуркотом покотився вниз, відгукнувшись луною в мовчазній ущелині, і так налякав стомлених коней, що вони пішли вскач.

— приязно вітається з Яринкою, а погляд пускав вскач по всій корчомці.

Наполеон їздив тільки вскач, і хоч яким був знесиленим, я все-таки попрямував за ним, бо надходила ніч і я боявся віддалятись од поля битви, до того ж, якби поїхав кроком, змерз би ще більше.

Було видно, як по меншому шляху мчали вскач комашини-вершники й, добігші до великого, зникали в рухливій лавині.

Вони летіли країною, яку охоплювала весна, летіли вскач, розбризкуючи воду і болото з розмоклих шляхів.

Не знати хто дав знак, Богдан того не чув, бо лишався стояти на пагорбі, й комонники рушили вскач, галасуючи й здіймаючи по собі хмари пилу.