У Ворниці лишився намісником його старший син та жона Брунгільда, й Гано їхав зі спокійним серцем: королева триматиме ввесь двір у залізних рукавицях ревної готки, син же не раз виявляв себе в боях і сутичках сміливим можем.
Він порпається у своєму цератовому гамані, дістає звідти якусь фотокартку і з гордістю всім показує : — Моя стара !
А далі після сеї мови Троянцям він так всім сказав: «Бувайте, братця, ви здорові !
Йому здавалося доречним поповнити меню чимось тривнішим, бо всім їм треба було поновити сили.
Все ж натягнути не міг, аж серцем стогнав гордовитим.
Ми крокували серцем Едірне, позаду залишились циганський та єврейський кварталу, йшли сірими вулицями, які навіювали смуток (пригадую, як неодноразово я бродив ними), минали вбогі будинки, які нічим не відрізнялися один від одного.
— Хіба ж нам досі не вдавалося ховати вас від завидющих очей і забезпечувати всім, чого ви потребували?
Пан Хоцінський звернув розмову на те, шо колись-то було добре: всім панам, і духовенству, і навіть мужикам, як мужики були панщанні.
Оддалік чутно свист, тупіт, уривчасті накази «Всім залишатися на місці» … Я тихо радію, що Римус пішов через підземелля.