Я почала втішати мадам, дала їй понюхати рештки консервів.
— Я й мусила б, і хотіла б лишитися , — відповіла вона , — щоб втішати Едгара й піклуватися про дитину; і тому, що Грейндж — мій рідний дім.
Уа-та-Уа, ніжна й спокійна, стояла поруч, але не пробувала її втішати.
Після цього вона вибухнула плачем, Емілія, впавши їй в обійми, теж заплакала, і вони почали втішати одна одну.
Я спробував би втішати, спробував би вмовляти; але, при тій силі її несамовитої жадоби до життя, будь-що-будь до життя, всяке вгамовування та вмовляння були б чистісінькою дурістю.
Говорив зі мною, ніби з дитинкою, яка труситься в лихоманці і яку треба втішати й умовляти, аби лягла до ліжка.
Я присів на нарах коло нього і почав його втішати.
Втішати не стану, стверджувати, що все скінчиться добре, також.