У сфери ті, відкіль той спів лунає, Мені заказано політ; Та рідний був той дзвін мені з малечих літ, І знов мене він до життя вертає.
В той час жив у Ніжені чудний чоловік: хто він такий, відкіль родом, відкіль приіхав, чого приіхав?
Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений заревівши, Запінивсь дуже і озливсь: «Відкіль такії се мандрьохи, І так уже вас тут не трохи, Якого чорта ви прийшли?
— «А що отсе за листи у вас, відкіль и від кого ?»
Сидячи у духовній тюрмі - відкіль би вони освітились промінєм розвою и науки …"
Як і здебільшого буває, прийшов той порятунок від видющої смерти цілком не відтіль, відкіль ми могли сподіватись.
Про цю подію співають кобзарі і в наші часи: А в неділю пораненьку Зібралися громадоньки До козацької порадоньки: Стали раду радувати — Відкіль Варну добувати: Ой, чи з поля, ой, чи з моря, А чи з річки-невелички?
Он раб тримає голий меч На ріки схожий і джерела За кожним махом розтинає Він всесвіту тугий живіт Відкіль нові світи виходять
І так Латинь заворушилась, Задумав всяк побить троян; Відкіль та храбрість уродилась Против Енеєвих прочан?
Може, страшно буде або і страва богзна відкіль візьметься. (До чоловіка).