У світлі факелів затанцювали тіні, відлиск полум’я розтікався на блискучих латах кривавими цівками.
Та все ж таки, минуле мені відчувалося дуже близьким — можливо, то був просто золотавий відлиск загасаючого літнього світла, котре завжди вражало мене своєю трішечки нібито надприродністю.