Присилувавши себе розплющити очі, аби відцуратися від настирливого імені, я побачив, що полум’я свічки загрозливо тягнеться до однієї з тих спорохнявілих книжок, і почув сморід паленої шкіри.
«Відцуратися» — покинути свою родову границю, своє родове (див.
Вони закликали до нового духовного життя, просили відцуратися житейських вад …
Орел не вміє висміяти предків сво їх, він не вміє відцуратися від них — о, свя щенне невміння !
Пан Славко не тільки не потребує кого-небудь відцуратися, але противно … противно …
— Адже вам у такому разі доведеться відцуратися самого себе, до того ж офіційно …
Вдень приходили люди, обличчя яких були більш-менш знайомі Гендонові, подивитися на «самозванця», познущатися з нього й відцуратися його.
Великий гріх — зрадити пам’яті, відцуратися від неї.
Будьте ж ученим і залиштеся ним ще на півтора-два місяці, а потім можете відцуратися від усього, якщо у вас дівочі нерви, і котіться під три чорти !