Загорівсь я жаром левня, спопелів так само в горі, Пожалів його, і серце стало люте, й думи хворі; Я схотів знайти для нього лік на землях чи на морі.
— Спасибі тобі, лицарю хоробрий , — прошепотіла Маруся, а Босаковський у пояс поклонився: «Радується серце моє на вид такої гарної та гречної панни.
— А я зрозуміла тут одну дуже просту істину, якої на Землі чомусь і не зауважувала , — зовнішність не має значення, якщо в людини або істоти добре серце …
Я вже гово рив, що правильне чи неправильне пере ко нання — велика сила; вона всотується в серце і розум дитини, панує в центрі її свідомости.
Відверніть своє серце від світового й спрямуйте його до Бога, тоді поступ його духовного царства на землі стане вашою найбільшою радістю і метою, і ви будете готові зробити все, що служить цій меті.
Заприсягнувся, що тут його місце, його серце, його майбутнє.
Так швидко, як швидко билося в агонії його серце.
Якась дика злоба свердлила мені мозок, і страшна образа лягла на моє серце.
Скільки бджоли жалили мене, я це переносила, а це, що мучить зараз моє серце, жорстокіше від усього.
Тетервак … дивлячись, не бачить, має тілесні очі, але сліпе серце …. бо серце зриться серцем.