Синоніми до слова Вільгота

Вільгота бачив, як увесь Чернежин виводок вигнали надвір, вигнали й Луку, вигнали й Катерину з немовлям на руках.

Вільгота ж не розгладжував уст, по слівцю кидав та, здавалось, пильно поглядав, щоб те слово далеко від нього й не покотилось.

— Та вже ж що горобців , — криво посміхнувся Вільгота.

Це ж коли придивиться хто — неодмінно щось запримітить недобре, бо коли це було видано, щоб Вільгота добриво не на город одвозив, а по ямиськах розкидав.

Проте Вільгота незграбно погладив її по голові й усміхнувся.

Така вільгота, безтурботність сприймаються як розв’язність.

Як Вільгота не любив гостей у своїй господі, так і сам не просиджував чужих ослонів.

Але прогриміла революція, і Вільгота майнув до батька Махна.

— А що власті скажеш , — півголосом промимрив Вільгота, ведмедкувато повернувся й провалився у чорних сінях.

Вільгота різко обернувся, наче сподівався щось побачити ззаду, але, крім обдертих голих стін, там більше нічого не було.