Бачив, як ожили, заусміхались гості, й згадав гучне весілля біля Борзни, де він співав цю пісню і вчив її співати ясну Панькову наречену, що віддавала віно на подорож його до Рима …
Відмикай скітнищо, вибирати-ймемо віно для невісти.
Що ж, скажіть імператорам, що я дам їм Херсонес як віно * (* Віно — викуп .) за царівну Анну.
Кожен мав подбати про віно для князя, віно ж абияке не піднесеш, отже, й сього разу тріщатимуть спини невпокірних смердів.
О тото віно не є для тебе, Ой не для тебе оно саджено, Віно саджено, та й обсторожено.
Зробить його господарем тих двісті моргів, що купила за своє віно.
Ви кажете, щоб я забрала з собою віно, яке вам принесла, та для сього вам не треба турбувати свого скарбівничого, а мені дбати про мішки та в’ючаки, бо я добре тямлю, що ви взяли мене голою.
Пострілів пролунало стільки, скільки годилося, віно було повезено до молодого, а тачанка з Шахаєм та його дружиною заїхала до тестевого двору.
Віно жінки й майно чоловіка уважалося, як непорушна власність кожного з подругів.