Саме тоді він навчився досить гарно віршувати, що невдовзі стало йому в пригоді.
Читаю їхні вірші і теж шукаю у них спонуки: що, хто примушує їх отак віршувати?
Маємо за честь шанобливо повідомити «Миломия» (хоч би ким він там був), що навіть перший-ліпший складач нашої друкарні може віршувати значно краще.
Після обіду прадідусь, видно, не мав настрою віршувати.
Вогнедан раптом згадав Високий Замок, і двох хлопчиків, котрі просилися до арешту, аби тільки не навчатися віршувати …
Я міг схилятися до спорадичного музикування, люмпенської портвейнізації, ганебних акварельних замальовок і навіть кінології (в сенсі - кінолюбительства), але віршувати, та ще й українською, мені й на думку не спадало.
Віршувати я вмію і по-нашому, і по — ельфійському, та не маю змоги покинути службу і поїхати до столиці.
Нема колишньої охоти На давній віршувати лад; Нових думок суворий ряд, Нові, не знані ще турботи В житейськім шумі, в тишині Тривожать мирний сон мені.
Я взяв чисту соснову дошку та теслярського олівця й зразу почав з великим запалом віршувати.
Спід Та так собі , — намагався віршувати, синьйо-ре; а ось в, а м не завадило б поміркувати.