В «Материнстві» заіржали коні, віслюк настовбурчив довгі вуха.
Часом віслюк замовкав, певно, щоб обдурити гонителів.
Усе … Бо ти, Олександре, віслюк, бо ти дозволив їй піти.
Віслюк стрибнув убік і ледь не скинув з себе господаря.
Віслюк почав лінькувато скубти щось там попід копитцями, а валка йшла й ішла повз них далі, рипуча й перевантажена, й ніхто не звертав уваги на самотнього старця з рудим віслюком на взбіччі.
Два дні я впиралась як віслюк і казала, що ми маємо дати Береговій охороні більше часу для того, щоб нас знайти.
— А чому ж ти, старий віслюк, не сказав нам про це раніше?
Арес ганебно втікає геть, він хоч і віслюк, а все ж таки чоловік; у ньому ще жевріє іскра сорому.
За другий кінець мотузка ухопилися Завждишукай, Закомарик, Закомашка, віслюк, вовк, заєць, гусак, мишка, жабка й горобчик.
Й Одіссеєві захотілося побігти вниз, до моря, заломивши, мов віслюк, голову.