Не встигла Грнзельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич і крикнув:
Від часу до часу в кухні з’являвся якийсь вістовець і, хихочучи, повідомляв, що містер Гейлі «тяжко сердитий, аж на стільці ніяк не всидить, і тільки те й робить, що бігає то до вікна, то до дверей».
Пролунав стукіт, і до кімнати увалився вістовець пана ротмістра Чачу.
Мене розбудив вістовець: транспорт уже лагодився рушати, я встиг іще випити нашвидку шклянку чаю, поки складали мою джеломейку, сів на коня й поїхав з передніми козаками.
Тим часом вістовець дав знати, що їде посланець од короля — Беньовський, котрого гетьман сподівався до себе на днях.
Вістовець послужливо розчинив перед Гаєм дверцята.