Життя не життя — як у твані душа, Як зрада, мов гадь, її жалить двожало , — Такого їм Жанна дала відкоша, Що дибки волосся й на плішинах встало.
Частенько акули та й інша морська гадь розважаються, підштовхуючи човна, наче м’яч, а я не смію їм перешкодити.