— Ще давно, як я був малим хлопцем , — почав Филін , — до мого діда прийшов з Одеса один старий чи запорожець, чи, може, гайдамака — вже не пам’ятаю.
Гайдамака князь не рівня князям гетьманам польського війська.
Шелеснув віттям вітер, що налетів зі степу, мов гайдамака …
Бунтівник, гайдамака, ось як угрію тебе батогом, то прикусиш язика.
Ми двох вже Сав на палю посадили — одного вслід за другим; а через день піймався третій гайдамака, і Савою себе він теж назвав !
Обіруч владики сиділи на своїх конях диякон і ще один здоровенний гайдамака.
Зняв я шапку та й поклонивсь аж до кінської гриви; забув, що то й гайдамака; так би, здається, взяв та й підославсь йому під ноги: стою перед ним, як перед гетьманом.
— Лягайте, мосць панове, де сидите , — звернувся до Петра його сусід із лівого боку, молодий гайдамака з сумним обличчям.
— Ні ваш гайдамака Мельхіседек, якого цими днями посадять на палю, ні Москва, проти якої піднялося все лицарство …