Ганчірник, помітивши нашу розгубленість, сказав:
Ганчірник підійшов до саду і спитав : — Що, знову продається калоша?
Ганчірник дістав з кишені гаманця, дав Льолі дві копійки, вкинув нашу порвану калошу в свій мішок і пішов.
Ганчірник дав Льолі три монетки по копійці і, заховавши калоші в мішок, пішов.
— Ганчірник цвьохнув батогом і заторохтів фірою по вулиці Прінчіпеле Кароль.
Ганчірник поставив на траву ці дві калоші поряд і, сумно зітхнувши, сказав : — Ні, діти, ви мене остаточно засмутили своєю торгівлею.
Ганчірник оглянув калошу : — Дуже шкода, діти, що ви мені по одній калоші продаєте.
Ганчірник засміявся й каже : — Ні, сто карбованців — надто дорого за цю калошу.