Тільки усмішка їй не вдалася, а поздоровлення вона не доказала.
Усмішка осяювала його лице, мов якась зоря постійного задоволення світом, собою, людьми.
Чи то просто його розладнаній уяві привидівся злостивий усміх там, де була усмішка радощів?
— Усмішка розтанула, і його заросле обличчя потемніло.
««У мене попереду ціле життя» , — промовляла її усмішка.
Вони підвели голову й випрямили спину; на зів'ялих спечених губах блимнула, як стокротка посеред обпаленої мурави, бліда усмішка.
— ще ширше розтікається переможна усмішка на брунатному обличчі Сильвестра.
В її сірих великих очах помітив страждання, і вперше, принаймні за сьогоднішній день, з його обличчя зникла усмішка.
Хай оточить тебе гаддя, і ходи в тому кільці, поки не задубнеш, ходи і плач, ходи і хай не ляже тобі на вуста усмішка, хай розпадеться тіло твоє і хай станеш ти живою руїною.