Наче гнівний архангел своїм тяжким плечем накреслив на ньому зображення хреста …
Чорнота почував себе тяжко ображеним, а проте, не насмів не послухати гетьмана, і, гнівний, суворий, з насупленим чолом, повернув своїх козаків од брами і поїхав до гетьмана.
А Моїсей стоїть гнівний, суворий, і мов камінь були уста його, і мов скеля було серце його.
В мені пломенів гнівний протест проти цих застиглих в своїх тваринних інстинктах тугих створінь.
Так і гнівний у лютому розпалі Не тямить, що здорове, що боляче; А гнів мине , — згадавши, що накоїв, Запізно плаче.
Вони стояли один проти одного, обоє пригнічені горем, але один — мудрий, стриманий, другий — охоплений хвилюванням, гнівний.
Абай нахмурив брови і кинув на Такежана гнівний погляд : — Я й вимагаю пені, але за інше.
Мелькають у вікні тіні, чути гнівний голос діда Варави — все це свідчить про те, що «товариська» зустріч почалася одразу з рахунку один — нуль не на Явину користь.
Червоний і гнівний, він наближає своє обличчя до обличчя Бирського і, склавши пальці в відому етнографічну комбінацію, тиче її йому під ніс і каже:
Раптом двері кабінету прочинилися і досередини ввірвалася молоденька леді, яка, мимохідь глянувши на Тцуцика, зупинила палаючий гнівний погляд на нас з Нінкою.