Проворний та жвавий, невеличкий на зріст та кругловидий, з чорними товстенькими бровами, з маленькими жвавими очима, говорючий, цікавий на язик, він ні на хвилину не міг всидіть на стільці, все ворушивсь, розпитував або щось оповідав.
Зате ж цей Уласевич, знать, веселий, бо говорючий".
Проворний, веселий, говорючий, Радюк скрізь встигав побувати й побалакать.
Замовк навіть говорючий пан Беньовський, щоб не тривожити своєю веселою голосною розмовою старого Виговського.
Він, хоч і хамулуватий, і зателепуватий, але говорючий, веселий.
Але він був поставний, веселий, говорючий і любив товариство.
Молодий, говорючий Радюк був ватажком між своїми близькими товаришами, бо його всі любили за розум, добрість і щирість.
А князь Вишневецький проворний, жвавий, говорючий, ще й до того чорнявий.
Згадки про академію неначе розбуркали Балабуху: він одразу став сміливий і говорючий.