— Я на дорозі до смерті, отче , — сказав, заливаючись слізьми, головник.
— Мало вказати , — почувся голос із поселянських лав , — треба й довести, що то головник.
Може, тому, що так низько опустив голову, не обходив головник калюж, а брів через них, і в його ногах бовталися скалки потолочених місяців.
— Аще убив головник кого з бояр, чи воєвод, або твого мужа, княже, да убієн буде …
Головник схопив тремтливими руками кухлика і пожадно почав пити.
Коли б швидше ніч — смерд Давило тепер головник і тать, він не може піти до своєї родини, до голодної жони й дітей.
— Я хотів відмолити гріхи , — відповів головник, очі його вивідчо бігали від вірменина-лікаря до вірменина-слуги.
І побачив він поміж тих місяців воїнів, що вели до нього смертника, був той високий і йшов, понуро звісивши голову , — знав, що вже востаннє рахує ті місяці в калюжах — був це головник, який підняв руку на огнищанина.
Зрештою, надто молодий я ще тоді був і мало про облуду людську знав, адже в тому моменті все облудою, як дощем, було покрито: облуду творили Агапіт і головник, що так покірно, наче пес, за ним 'трюхикав.
Коли не переконаєш віче, що він головник, тебе спіткає те саме, що й Жадана.