Знає те наша матуся , — дивиться на Чайчиху любенько-жалібненько, а Чайчиха на свій пояс доглядається та й каже : — Які то теперки пояси тчуть, моя голубко !. .
— Так ти його з того часу й не бачила, голубко сиза?
Крізь гуркіт поїзда Улісс почув слова пісні: Ти не плач, не плач, голубко, не заламуй руки, Заспіваймо краще пісню про стару домівку нашу, Про покинуту домівку в рідному Кентуккі.
Дякую, голубко, за любов, цього ми, Сини Неба, не забуваємо, отак.
— А що, Марусе, голубко , — було кажу їй , — що се у світі робиться?
Встань же, моя голубко, та хоч погодуй дитину сиротину.
Мамо, голубко, треба мішатись, бо люде нас про-кленуть !
Королева Я вам корюсь. (До Офелії) Голубко, Бажала б я, щоб саме в вашій вроді Ховалася причина всіх шаленств Мойого Гамлета.
Тілько не тривож себе даремно, будь спокійна, моя голубко, бо тривогою своєю і в мою душу смуток наливаєш, і невідомий перше страх мене тривожить починає.
— «Скажи, голубко, що це у вас там на базарі стоїть ?»