Синоніми до слова Гоноровитий

Він гоноровитий: не попросиш, то сам ніколи не догадається дати.

«Толгарте, клятий гоноровитий дурню, ти ж навіть розвідників не вислав .»

Навіть сильний, гоноровитий хан Кза, що сам намагався очолити так званих «диких» половців, котрі кочували північніше, зрештою був змушений визнати зверхність Кончака.

— Балабуха був трохи гоноровитий; йому хотілось почванитись перед гусарами своєю жінкою.

— І якби ти не був такий гоноровитий, я б залюбки подався з тобою козакувати.

Я одним вухом почую роя, хоч би він вийшов за верству , — сказав гоноровитий дід Оникій.

Хоч він був невимовно радий, що вони з Тікірі знову вкупі, проте, на його думку, гоноровитий приятель аж надто довго вдавав із себе розумнішого.

Тільки знай, що Онисько дід гордовитий і гоноровитий.

В Гафелпаф приймали тих, хто був працьовитий, а до Слизерену — тих, хто гоноровитий.

*** Його вдача са-мовпевнена, розум — догматичний, мова — вишукана, погляд — гордовитий, хода — величава, і весь він гоноровитий, кумедний і хвалькуватий.