— вигукнув Ґреґсон, потираючи товсті руки й гордовито випнувши груди.
— гордовито відповіла Варя і поглянула на Малька-Ванька.
Амада схопилася з місця й гордовито мовила : — Годі, Хосе !
— І ніколи не платили , — гордовито відповів Еомер.
У руках його жовта гільза робилася шостистрільним револьвером, на чолі революційного війська він гордовито увіходив у хутір і конфіскував усю сметану і шомполку дядька Мусія.
— Коли сказати по правді, то господиня в домі - моя Надезя, а не ви , — сказав гордовито зять.
Отут па пасіці колись до нього, як молодість сама, підійшла легкостанна Марійка з такими косами, що гордовито відхиляли їй голову.
Тоді підвівся лев і сказав гордовито: «То я піду по воду».
Кажучи «світового», Олежик гордовито і хитро посміхався.
Барон недбало і гордовито глянув на капітана Блада, а потім сухо і ледь помітно кивнув головою кожному з представлених йому піратів.