Водночас виник і мовний націоналізм, відбиваючи гордощі за чистоту та цивілізаційну місію панівної французької культури, проповідувану Барером та абатом Грегуаром.
Якісь безтямні гордощі чулись у кожному слові Доріана.
Він повинен справляти враження, бути славним актором, ученим або великим спортсменом, аби викликав у жінки гордощі, аби вона могла себе високо «нести».
Все зв’язано між собою: Михасеві гордощі … аякже, і гордощі Михасеві, що жінка висиджує в президіях, що передовичка, треба врахувати.
Хто-хто, а я чудово знаю — скривджений зберігає гордощі, поки навколо байдужі.
Одного маленького поштовху буде досить, щоб чиїсь стародавні гордощі перетворились на купу каміння … А якщо господар не ладнає зі степом …
Інший на його місці, діставши такий чин, загордився б; але гордощі були йому зовсім невідомі і, ставши підпоручиком, він був такий самий Іван Федорович, яким був колись і у прапорщицькому чині.
Віками ти носила у своїй душі печаль і гордощі народу.
Мені здавалося, що тобі не властиві надмірні гордощі, самовтіха та дух непокори, який за наших часів так часто можна зустріти навіть у молодих жінок і який у молодій жінці є взагалі неприпустимим та огидним.