Щось, як би грань, сипнулося з вершка голови по плечах коли грімкий, горляний голос проскандував:
— Горляний поклик все навертає крайніх в отару, тримає повідь у берегах.
Темні тіні заворушилися в віттях дерев, по лісі рознісся понурий горляний клекіт дивних голосів.
З гущавини надлетів жіночий горляний сміх і чоловічі короткі, гнівні слова.