Багрові язики легко піднімалися вгору, світло їх було рівне, без іскор та диму.
Дужче гуркочуть вулкани, темнішає завіса, зіткана з тіні, хіті і крові, ще зовсім маленький човник пізнання, бурхливіший вир, блискучіша лава, що розпускає чорні язики по узбіччях, засипаючи й пожираючи все живе …
Швидше за все, у нас просто роздвоїлись би язики, або вискочило сліпе око на потилиці, або щось іще.
І Тобі Одному Помоляться всі язики Во віки і віки. (Шевченко, «Кавказ») Хочемо бути товариством імени Шевченка — мусимо бути досить чистими, щоб розуміти ідеали Шев ченка.
Трохи віддалік підлога і стіни печери прорізала глибока щілина, звідкіля віяло жаром і злітали язики полум’я, то розквітаючи, то падаючи в пітьму.
Туман був тут слабший, і Доріан розрізнив височенні пляшкуватої форми печі для випалу цегли; з коминів їх віялами бурхали жовтогарячі язики полум’я.
В такі секунди з гальмівних дюз виривалися гострі язики білого полум’я.
Вони трималися поблизу отар, вичікуючи, поки якась вівця непомітно відіб' ється і зайде в глиб тайги, а там на неї давно вже чатують грізні ікла та зажерливі язики.
Вона відкидала зовнішні шари бактерій до стінок лабораторії, і окремі смарагдові язики мало не торкалися іонопластику.