Найдовше мали «гостювати» у воєнній Боснії ми удвох з підполковником, колегою по перу.
Слово «гість — гость» широко-розгалужене в нашій мові: гість, гостювати, гостити, гостинний, гостинець, угощати й т. ін.
Нудно було лише, коли Чунтуляк починав гостювати у землевласників, маєтності яких виміряв.
Але не гостювати я приїхав, а вас запрошувати до себе в гості …
Ті, хто буде ! гостювати у нас, діждуться, поки шляхи земні звільняться — або допоможуть нам при останньому захисті Лоріену.
— Але … сьогодні ми гостюємо у вас, а завтра просимо гостювати в нас: просимо на завтра вас усіх до мене на пізнє снідання або на ранній обід.
— Але якщо сказати тобі щиро, то ми б хотіли, щоб ти залишився гостювати у нас якнайдовше і навіть на все життя !
І хоч ми ще мусили гостювати не менше тижня, ми того ж дня заскиглили, що страшенно скучили за домівкою, вмовили тітку взяти квитки і почали збиратися.
То ми всі мусили гостювати в тому плавучому домі й удавати, ніби він нам страшенно подобається.
Ніколи мені гостювати, я поспішаю до Палацу науки.