Я слышала, что он пишет стихотворения, но мне каза лось, что он какой-то графоман.
Графоман, який прийшов на Краківське телебачення з пісенькою про «Ко-ко-кольорові ди-ди-димарі», відбув з Кшемйонок значно швидше, ніж прибув туди.
На його щастя якийсь багатий провінційний графоман позичив йому сорок тисяч.
— здогадався бідолашний письменник, подумки зауваживши, що сверблячка графоман — ства, як виявляється, не обминає й таких аристократок.
Графоман сидить у кожному письменнику, і талановитий той, хто вміє примусити себе замовкнути.