— Отож, поки всі зайняті співанням та гранням, а з ними й мій домашній грач, ходімо зі мною.
Він розквитався з землею, як грач у карти, викинувши всі козирі і заплативши програш.
Все підстроїли ті чудаки більярдисти, затягли якось, бо він добрий грач …
Отой чорнявий козачок, по-нашому Опанас Грач, недавно їздив до Києва — я його посилав в одній справі - і там у одного дяка читав цю книжицю і все, як є, запам’ятав.
Підвелися опущені голови, поширшали зігнуті плечі, сутулий козарлюга виявився рівним і сильним, а чорнявий Опанас Грач ніби вдвоє виріс.
Однак примітив, що Ганна веде його не куди, а таки до власного обійстя, саме того, де зараз посеред двору сидить натхненний грач, один із багатьох у цій ночі, котрого звуть Максим Дударчук.
Вже по перших словах бачив я, що передо мною сидить грач, з яким нелегка справа.
В цій прийдешній грі, може, буде вже й український грач, а з чужинців, крім згаданих , — правдоподібно й італійський.
Людина великого дипломатичного хисту, зручний політик і небезпечний грач.