Усе можливо. їх неважко зрозуміти: така штуковина падала … Що не кажи — громадище.
Він пронісся повз темне, тисячооке громадище Опери, яку десятки разів детально змалював з листівок та альбомів.
Здавалося неймовірним, що людські руки змогли вирубати й скласти ці блоки, і, звичайно ж, людина ніколи не змогла б перекинути таке громадище.
І судити його не стали — сам себе скарав … Уявляєш, над тобою каміння й вода, ціле громадище води … А ти сидиш поночі і навіть вогонь не розкладаєш, щоб він твоє повітря не жер.
Зараз не впізнать мене, здоровила: жилаве громадище стогне, корчиться.
Посудіть самі, яке цікаве видовище: таке громадище, та ще й пливе зі скаженою швидкістю !
Він ще сам не знав, що вже зважився, аж поки громадище капсули враз зникло і перед ними в усій красі відкрилася рожева смуга передранішнього неба.
Камінне громадище острова мерехтіло сигнальними вогниками.