Обережно, щоб не грюкнути, зняв він дві дебелі дубові перечки, на яких трималися полиці з овочами.
Бо кохання — то вам не мати Тереза, коли що, то й дверима грюкнути може.
Ми кілька хвилин погарчали один на одного, і я вийшов, спробувавши грюкнути дверима (вони були важкі і це не дуже вдалося).
— Це ж Редакторська , — змилувавшись, пояснила Ешлі , — Вона, звісно, відкриває більше дверей, та часто затим лише, щоби їми грюкнути позаду.
Граф хотів грюкнути за ним дверима, але стримався і глянув Меґре у вічі, кинувши : — Паскудство !
Баррент спробував знову грюкнути в двері, але втратив рівновагу й гепнув на землю.
Навіть тітонька Полі зраділа б, якби вона жила в такій веселці, і дозволила б собі хоч раз грюкнути дверима.
Передсутінкова жадібність усього живого, через передсмертне прагнення врешті-решт грюкнути на прощання постійними очікуваннями щасливої долі та нажитись по-справжньому, ступила на Сколівську землю.
Вона хотіла забігти всередину й грюкнути дверима перед допитливими осудливими поглядами і яскравими вогнями.