Усі розступилися, і задиханий Гудзь з батогом у руці і з збитою на потилицю шапкою вискочив уперед.
Ну, а тепер він певний, бо панський пастух Хома Гудзь шепнув йому ту новину.
— говорив, затинаючись, Гудзь, насилу переводячи подих.
Ще вернеться на село Марко Гуща, і страшний Хома Гудзь теж прийде, і висітимуть на гілляках, висолопивши язики, як пси, усі Підпари …
П’ятеро членів організації (Ю. Олійник, Л. Тененик, І. Пісковий, К. Прудкий і М. Гудзь) були засуджені до тривалого терміну ув’язнення і заслані у Сибір.
Одно їх єднало — це згадка про те, що Гудзь радив найняти Гафійку.
Гудзь поклав Андрієві на плечі свої здоровенні руки і посадив.
За те пан прогнав його з двору, і тепер Гудзь вештається без служби, пропиває останню одежу і хвалиться, що й панові таке буде, як волові.
Гудзь-Марков А. В. Пантеоны Богов индоевропейцев и прапантеон.