Кит машинально ступив назад, але Дара швидко схопила Тараса і вдержала.
Дара пильно дивилась йому в бліде перекривлене недоброю посмішкою лице.
Дара задумалась, неначе одразу забула про лист і похмуро розглажувала зморшки скатертини на столі.
— Ходімте, Тарасе — раптом рушила до дверей Дара. -
Пригадуєш: під час полювання король Дара віддаливсь од свого оточення й піднявся на пагорб прогулятись.
Дара зараз же одняла її, одклала в бік і, дивлячись просто в лице йому, рішуче забалакала:
Потрібно повсякчас говорити кожному: «Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа і дара Духа Святого ви приймете ! …
І Дара, і Тарас з того моменту, як увійшла Маруся уважно слідкували за ним.
Дара притримувала капелюха й задумливо дивилася просто поперед себе.
Дара не підводила очей і гралась торочками скатертини.