Зразу після підписання договору до сіл Дверничок, Дверник, Лютовиська та інших почали прибувати вантажні авта з амуніцією, кулеметами, рушницями та іншою зброєю, здебільша радянської продукції.
Далеко за табором ми перейшли з маршової колони в стрілецький ряд і так пройшли через Ступосяни до села Дверник.
Села Ступосяни і Дверник стали головними осередками нашого постачання.
Всі поїхали, всі мене лишили, якби не та сусідка полька, і цей комічний дверник, паляч у кітлах Яцек, хіба прийшлось би тут самій загинути.
Після півгодинного кривавого бою, наша сотня вирвалась з окруження і зайня ла становища на горі Маґура, в околиці сіл Проісте і Дверник.
У ждальні було більше інтересантів, але коли дверник Джуґай зголосив, що прийняття починається, Лемик зголосився перший.
Головний шпиталь був у селі Дверник, де було понад сто стрільців.
Дверник Джуґай теж підніс руки, але тому, що був близько вихідних дверей, пробував використати момент і вискочити з кімнати.