— Там, понад Ліссу, живе ще двійко чабанських родин.
Сніжинки швидко утворили замет, і ось уже він розкинувся, мов двійко крил.
Та все знайомі лиця — двійко бородатих виснажених чоловіків і баба у червоній плетеній шапці, драних спортивних штанях, картатому пальті, надто легкому для негоди.
На Гоцикових очах двійко худих, жадібних покидьків вийняли розхристану душу з землячки Ясі.
Двійко англійських мастифів загарчали, наближаючись до нього.
Жінка вже спала, а він з поблажливою посмішкою спостерігав, як поперед нього голубиться двійко молодят.
Автомобіль зупинився і звідти вискочили двійко симпатичних африканців, старих Міленчиних знайомих.
Я обертаюсь до Рубеша і прошу його виділити двійко людей для охорони Франтішека Колди.
Під знаком корчми, по обидва боки дверей стояло на чатах двійко стражників у кармазинових накидках та шоломах з левами на маківці.