Синоніми до слова Дзвонар

В них промайнуло напруження, мабуть, подумав, що повертається Дзвонар.

І раптом шал дзвона передавався йому: погляд ставав несамовитим, дзвонар чатував на дзвона, як павук на муху, і зненацька, прожогом кидався на нього.

Дзвонар бовтався у воді, намагаючись пролізти у вузьку щілину в підмурку фортечної стіни.

Ви будете ловити рибу чи купатися , — Дзвонар не зверне уваги на дітей.

— Ти не дзвонар , — казав до нього Мручко , — а брама не дзвіниця.

— спитав Дзвонар, коли з Глечиком зайшов на подвір'я.

Але дивно: і Дзвонар, і його напарник поводилися так, ніби й не підозрювали, що в печері хтось є.

Письменник він не трибун, хоча подеколи і стоїть на трибуні Він дзвонар !

— Будемо відверті, батьку , — у тебе був Дзвонар … З батькового обличчя враз злетів усміх.