Разом з порожньою кліткою для папуги, колекцією писанок, сільською полив’яною мискою, кавалерійським сідлом, у нього були й коштовні антикварні дзиґарі, рідкі «цибулини», різні годинники, але всі вони не ходили.
Годинник на великому дзиґарі «чорного дирижабля» оголошував дванадцяту годину.
Великі дзиґарі мають сім циферблатів — по одному в кожній із семи стін вежі - так що їх можна бачити з усіх боків.
Коли б’ють дзиґарі, святий Михайло стальним списом ударяє об кремнисту пащу змія, розпростер того біля його ніг.
Навпроти, над каміном, висіли дзиґарі завбільшки з собачу буду.
Підтримувати в робочо-му стані всі старі дзиґарі та годинники було нелегко.
В одному кінці кімнати стояло величезне відро з водою, в протилежному — колосальні дзиґарі.
Горошок штурхнув Іку під бік і показав на здорові дзиґарі над входом.
Зате дзиґарі у вишуканому футлярі з чорного дерева, що висіли в кутку, кілька стільців, обідній стіл та бюрко, які, напевне, перекочували сюди з якогось іншого житла, претендували на не зовсім звичайну розкіш.