А щоб нащадки в майбутньому не сперечалися про хронологію моїх безсмертних творів, я хочу тут зазначити, що найперше я написав філософсько-сентиментально-дидактичний роман «Думка й чуття, або Кіт і Пес».
Пронизана естетичним співпереживанням, вона забула дидактичний тон і викладацький обов’язок.
Сподіваюсь також на нові враження, навіть пригоди, бажано, звичайно, такі, що матимуть позитивний, дидактичний ефект.
Цей мотив є постійним для Іздрикової есеїстики, де, щоправда, він звучить у більш дидактичний спосіб.