У шафі для білизни знайшов довгуватий валик і поклав його попід двері, перекриваючи щілину, знову запалив лампу і вмостився з книжкою.
Так собі, довгуватий дерев’яний човен, з хорошим кілем, з подвійним рульовим пером і звичайним автомобільним мотором у бляшанім чохлі.
Ніс, щоправда, довгуватий, це правда, але хіба людина винна, що в неї такий ніс?
Його обличчя чомусь видавалося загостреним — можливо, через впалі щоки та довгуватий ніс, на якому міцно сиділи, мов припаяні, великі окуляри.
Довгуватий рівний ніс збігав до тонкої верхньої губи, під якою був широкий і гарно окреслений, але жорсткий рот.
Мала карі, трохи стомлені, але жваві очі, довгуватий, але помірно загнутий ніс, широкі уста, з двома зморшками в кутиках.
Костюм довгуватий, але його обіцяли підігнати на Джека.