Перш ніж містер Френклін і я встигли сказати хоч слово, сищик Кафф, наче й не було нічого, ніби продовжуючи розмову, промовив голосно, так щоб Розанна могла його почути : — Вам нема чого боятись завдати будь-кому шкоди, сер !
Його обличчя знову було гарне, як колись, і вся його колишня врода знов повернулася до нього, тільки в очах він побачив щось нове, чого раніше ніколи в них не бачив.
І своїм красномовством він, чого доброго, може цілком змінити його.
Знаємо ми таких панів, і чого б то їм носа драти !
Шрагін не міг зрозуміти, чого хоче від нього хазяйка, і на всі її страхи відповідав нічого не значущими втішними словами: «все минеться», «з часом звикне».
— Якби ж і в мене з Лавандою так вийшло , — похмуро сказав Рон, дивлячись, як Герміона мовчки торкається кінчиком чарівної палички кожного написаного з помилками слова, після чого всі орфографічні помилки самі виправлялися.
Проте, що мене найбільше вражає й пригнічує, чого я просто не розумію, це те, що й тут я зазнаю поразки.
Так жени мене, бий, шпурляй мене ногою, чого стоїш?
Він би спробував прилаштувати цю руську княжну для власних утіх, в яких не знав ні краю, ні міри, аби ж не сам імператор прилип до неї, не знати й чого.
— Від чого ж нас, себто людство, треба рятувати?