— Професор Докер сказав, що ти якось пов’язана з пані Кольтер?
Коли докер подався далі, Арман із тим самим виразом на обличчі сказав:
Надійшов докер і на якийсь час урвав нашу розмову.
Там-таки лишився й Том Докер, що стогнав та шарпався у не-займано-білому ліжку під матернім доглядом тітоньки Доркас і був, на її думку, анітрохи не сумирнішим пацієнтом, ніж, приміром, хворий буйвіл.
Докер не жартував, розповідаючи про нього мені із Стілітано.
Інколи забреде матрос і замовить на похмілля чарку віскі без соди — вірний засіб від головного болю після бурхливої ночі, або докер, ідучи вранці на роботу, попросить склянку жовто-зеленої, огидної на смак ракії.