Самі без няньки немічні вони, А шиють вам костюмчики на виріст І забобонно вірують в чини, Докіль душа не здійметься у вирій.
Думаю купатись на Великому Фонтані коло Одеси, аж докіль не подужчаю.
Над усім народом владу я лишаю Шермадіну Доти, докіль не вернуся, чи десь в мандрах не загину.
О Господи, повідай днесь, докіль ця ніч і вурдалаки?
Доти, докіль не вернуся, чи десь в мандрах не загину.
Стіни, мовчазні стіни, поганий харч і тяжка робота знищують багато принципів, і лише одне тіло, докіль воно може триматись купи, волає про життя.