Домовик, той з польовим водиться, а лісовиком щоб йому й не тхнуло.
ДОМОВИК (похатник, господар, хослужка, помічник).
Домовик то індійський бог Агні, грецька і римська Гестія і Веста, або пенат і лар давнього українського народу.
Розгнівавшись, домовик тісує скотину, заїжджує вночі коні, грюкотить уночі по хаті, в сінях, на горищі, і не дає людям спати , — це ясна ознака, що розгнівили домобика й треба його задобрити.
Домовик по-селянському насунув шапку на вуха й швидко подався назустріч господареві до великого болота, що було на шляху …
«Мене зачарувала ця дорога , — думав далі домовик.
Не озирнувшись на людський мурашник, що вже пробуджувався, блимаючи то там, то сям очима-вікнами, Домовик поплуганився навпрошки на далекий поклик розповнілої ріки, радо відчуваючи, як грузнуть у живій вогкій землі його копитця.
— домовик на мить перетворився на хлопчика, але відразу став самим собою і знову з" їв чергову ложку не звернувши на це уваги.
Домовик носив ім'я Цур і дуже гордився цим так як вважав що воно дуже красиве.
Із-за дверей в старій квартирі, крізь вічко, наче домовик, як на мішень у темнім тирі, хтось глипає на нас, живих.