Нарешті по всій країні прогриміла радісна звістка, що хоробрий Кейстутович здобув Нове Ковно, або Готтесвердер, і зруйнував його дощенту, не залишивши каменя на камені.
Очевидно існували школи і традиція цього високого ми стецтва будови святинь, які викликали високий подив тих вар варів, які ці святині дощенту розруйнували.
Даса дивувався, що людина здатна витримувати таку порожнечу й смуток, що вона так звикає до клопоту й нудьги, а ще дивувався, що, здавалося б, у дощенту вигаслому серці може розквітнути така боязка, турботлива любов.
Чи тут смерть свою здобуду, чи дощенту всіх понищу.
Ми працювали вже хвилини зо три, і поєдинок був настільки динамічний, що за цей час Дірізюк виклався сливе дощенту — рухи його стали сповільнюватися, а з грудей виривалося хрипке сапання, подібне до свисту подертої гармошки.
Та назад зграйка вже дістатись не змогла — за день комиш дощенту повмерзав у кригу.
— Тим часом пан батько дощенту виїдає річковий край, а наш дядько Стафорд збирає свіже рушення при Скелі.
Лише дійниця дощенту заповнена молоком стоїть посеред хати.
В мені все випалено дощенту, як напалмом чи «Градом».
Сюрвіль марно вимагав, щоб його повернули, й, аби покарати тубільців за цю крадіжку, спалив дощенту їхнє селище.