І Макс раптом бурно, мовчки обнімає матір і одверто, жадно, тепер уже дозволяючи собі це, цілує мокрі від сліз очі, теплі й теж мокрі лиця, такі рідні, з таким дорогим дитя чим, колишнім колишнім духом «мами».
Вона була без рукавичок і не заслоняла лиця від сонця зонтиком.
Стогоном все запалало, всі лиця спливають сльозами !
Вже смеркло надворі, а Ольга все озиралась, все оглядала всіх панів і паничів, які тільки йшли назустріч, шукаючи очима знайомого милого лиця, та все-таки не вгляділа його.
Фіцхелауров, як і до першої, простягнув до її лиця руки : — Немножко левее … разрешите, я поправлю …
Зайшов до хати, перехрестився і, глянувши на понівечені лиця небіжчиків, сумно промовив : — Боже, Боже, хіба це можливо, щоб таке звірство й катування могла вчинити людина? !
Доктор Рудольф підіймає комір, всовує в нього підборіддя й почуває колишній з дитинства затишок схованого під дощиком у комір половини лиця.
Він неначе побачив її тутечки на степу, побачив ніби її всю до самих маленьких пружків лиця: побачив повний вид, чорні брови, навіть велику хустку на голові й червоне намисто на шиї з дукачем.
Доки жити буду, не забуду його очей, чорних, великих, як спалахнули іскрами, і його лиця, що від спеки і злості почервоніло та туй-туй кров’ю не заллялося.